Аудиосказки

Раскраски

Сказки и рассказы

Читательский дневник


©2025 Папины сказки. Внимание! При копировании материалов ссылка на источник обязательна! | Правообладателям

Багач та біда

Багач та біда

Краткое описание

Украинская народная сказка «Багач та біда » впервые опубликована в 1869 году под авторством Ивана Яковлевича Рудченко впервом выпуске книги «Народные южнорусские сказки». Сказка записана в Немирове Брацлавского уезда Подольской губернии со слов А. Петруняна.

Автор сказки

Украинские народные сказки


Время чтения : 4 минут
Возраст 2-9 лет

Читайте полный текст украинских народных сказок - Багач та біда


Був собі чоловік дуже багатий: мав собі багато найметів и наймечок, що сіяли йому, орали. И він вийшов любовав тим, що він такий багатирь, що всі сіють, а він тілько дивицця - любує, що йому орають. — Ото біжить Біда и каже: « 40ловіче, що ти робиш? » А він каже: — сидю, дивлюся, що орають, сіють, тіпають. — Біда каже: «чого ты хочеш, чоловіче: чи за молоду мъясо йісти, чи настарість кісткі гризти? » А він каiже: — нехай я піду жінки спитаюсь. — Уходить до жінки и каже жінці: «вискочив якийсь чоловік и каже мені: що ти робиш, чоловіче? А я кажу, дивлюсь, що в мене люде орають, сіють,

-то я дивлюсь. А він мені каже: Ти хочеш за молоду мъясо йісти, чи настарість кісткі гризти? » Жінка каже: — я лучче за молоду кістки гризти, а настарість мъясо йісти.

То він уже устає зараз у його нема нічого, ні товару: уже став бідний. Бере жінку, рескаль, и лопату, и сокиру, и свердел - идуть заробляти. Идуть-идуть, здибають пана. Пан йому каже: «продай свою жінку, чоловіче! » А він каже: — як-же я, пане, продам жінку; а я сам буду, старий, що робити? —А вона йому каже: «продай мене, чоловіче: щож, ми такі бідні, -що будем робити! » А пан йому каже: «що, ти хочеш? » А він каже: — нічого я нехочу, тільки насипте мені, мойій жінці повний вишиваний рукав грошей. Насипав уже йому пан вишиваний рукав грошей, а він каже жінці: — дай мені, серце, хоча обручку. Вона йому дала.

Взяв він и пішов; випив колишок горілки и ліг у лісі спати під липою. Заснув, а ті гроші в липу влізли. Як улізли, він уже встає-нема грошей! нема жінки!.. Він и каже: « Боже мій! що тсе я зробив? продав жінку-и грошей нема, и мого вишиваного рукава нема! Сидить и плаче, —плаче дуже, Потім, на другий день приходить до тиєі липи и каже: «давай мені гроші, бо я буду тебе рубати! » Зачав йійі ту липу рубати- и найшов вишиваний рукавець из грішми. Взяв гроші, Богу помоливсь, йде вже собі служби шукать.

Прийшов; а там йідна пані — вдова и хоче пасічника. Ну, той дід и згодився, тай сидить собі в пасіці, пересипає гроші— сушить. Слуги и кажуть: «Який се, пані, пасішник багатий: сушить гроші! » А вона йім неповірила; закликала його до себе. и просить: «позич мені грошей! » А він каже йій: - деж я, пані, маю гроші? Колиб я мав гроші, то яб не йшов до вас служить. —Запрягає коні и йіде до пасіки, а дід перегортує гроші: «тиж казав, діду, що у тебе нема грошей?!»—Бо, пані серце, се моі трудні гроші.... я позбувся жінки своєї... — Вона каже: «идиж, діду, до мене: я твоя, а ти мій! » А він йій каже: - яким способом? ви пані, а я мужик... - А вона йому каже: «нічого, нічого, що я пані, а ти мужик! Знаєш, як вийшов чоловік и сказав: що ти робиш? чи хочеш за молоду мъясо йісти, чи на старість кісткі гризти? А теперичкі же ми за молоду кісткі гризли, а настарість будем мъясо йісти... Ну, покажи мені вашиваний рукавець и обручку, що я тобі дала: ти мій чоловік, а я твоя жінка, що ти мене продав.

Читают сейчас

Слушают сейчас