Циган и змій

Читайте полный текст украинских народных сказок - Циган и змій

Був собі циган дуже убогий. Немав як розжицьця, та й

давай на вигадки пускацьця. От раз и здумав: «Шду, каже, в ліс, куди Бог дасть; йтиму, та йтиму, — чи не найду, каже, чого. » От и пішов. Иде та йде, коли тут яр глябокий-глибокий. Вія у той

яр спускасцця нижче, — усе нижче, уее нижче, ~вже аж уто-

мився, йдучи у низ. Коли побачив у тім яру хату; увійшов у

хату, дивицця: лежить щось таке довге, що аж од порога, та

аж до покутя, а од нокутя та аж на ніл, - таке довге, — на-

лаві. Циган подививсь, трохи злякавсь, та й питаецця його:

«Хто титакий? » Він каже: «Змій. » — «А я— Про-змій. » — «Ну,

каже змій> попробуемося: хто кого побъе, той буде над нами,

верховодить. Коли я— Змій, а ти— ІІро-змій, так ти над нами

будещ верховодить. » — «Добре, * каже циган.

«Ходім же, каже, у клуню бицьця, та бери ти дрючок

довгий, а я возьму макогія. » От и пішли у клуню бицьця;

циган узяв макогін, а змій дрючок. Почали вони бицьця. Змій

поки повернецця з дрючком, — так циган його побоках лупить.

От, таки циган побив. Шшли другий рае бицьця; але циган

каже: «Бори ж ти тепер макогін, а я озьму дрючок. » Вийшли

на тік бицьця. То що змій хоче вдарить того цигана, так ци-

ган не допускав дрючком, —так шо й цей раз побив змія.

Пішли вони до дому. «Ну, каже змій, тепер— хто біль-

ше з нас йістиме, так той над нами буде старшиновать. »

Идуть вони до-дому; змій вже бойіцця цигана, та й каже:

«Коли ти дужчий, так візьми келеп, та піди на самий перед

убий корову у тім стаді, — то будеш собі йісти варить. » Ци-

ган узяв колеп— на силу підтягне, приходить до череда. Дід

йогой питае — пастух той: «Хто ти такий? > Циган каже: «Про-

змій. Убивай, каже, скотину, бо мені, каже, мало однейі, —

усі повбивай, усі повбивай, — усі пойім» Беро лошичку и бігас

за скотом — зганя до купи всіх.

Змій ждав ждав — нема цигана. Далі пішов сам. Прихо-

дить— аж той увесь скот зганяе. «Що ти, Нрозмію, робиш? »

даже. « Оце ; каже, увесь скот зганяю, та побью, та Йети буду» * — « Та, буде з вас и одного, » змШ іому каже, « Еяе! те яаіЬ

*сися, аяйні. » От змій узяв келен, убив корову, взяв на пл&й %

тай волоче. А циган каже: ий зломив дуба, взяв

и цигана на плечі, приніс до дому.

«Біжи ж тепер, Прозмію, води принеси шкурою. » Шшов

циган. На силу доволік шкуру до криниці; упустив у крини-

цю, т вже й вевитягне. Д далі застругав ломачиу, та й ко-

пав кругом кринищ. Ждав-ждав змій— не дождавсі; щшйиюв

ушьять, та й питаецця: «Щ6 ти, Прозмію, робиш- — «Оце, ка-

же, усю криницю копаю, та возьму. » -«Та буде з нас и од-

ніеШ шкури, » каже. «Еге! ти напъесся, кажѳ, а я й ні. » Узяв

змій, витяг шкуру води, приніс до дому, — заходавсь варить.

Це вже, як наварили вони, Циган викопав яму за зда-

легідь ще, сів над нею, та й кричить: «Подавай скоріш! > А

він укусить раз, та й у яму, — укусить раз, тай у яму... «Що

се, думав змій, не постачиш: уже й корови не стае, та й ще

не нагодую! » Мало не всю корову ззів циган, та вже змилу-

вався над зміем, та трохи оставив. «Годі вже! » каже змій;