Три жінки

Читайте полный текст украинских народных сказок - Три жінки

Було-то таких три жінки, и такі були подруги, що одна от другої нікуди ні піде: чи на ярмарок, чи на заробітки, то все у трьох идуть. Колись вони пішли у манастир говіть и на дорозі изнайшли золотого персня, и ніяк ним не поділяцця. Одна каже: «нехай мині буде, бо я побачила; » друга каже: •нехай мині, бо я взяла;» а третя каже: «знаєте, що изробім, щоб знати чий буде перстень? — Хто лучче свого чоловіка піддурить, то того буде перстень. » Ті дві и согласились.

Пришли до дому. Одна лагодицця дурить чоловіка. На другий день був маленький празничок, — вона и напала на чоловіка: «а ти, сякий та такий сину, сидиш дома та празника глядиш! люде уже сіють, а в тебе ще немає и рѣлиі готової... Та-же ж тиб не глядів празника та пойіхав би у поле орать! » Ото він мусив пойіхати. — Вона наварила обідати, уловила у ставку десяток линів и понесла обідать — и ті лини. Приходить на поле, та в ту борозну, де вони орали, и покинула лини живі, а сама пішла до воза. Той чоловік из хлопцем випрягли воли, та йідуть борозною до воза, -коли дивляцця—аж лежить риба —линок такий здоровий! та тоді до хлопця каже: «дивись, бра! первий раз на свойім віку бачу, а то ніколи и не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина. » Коли идуть далі — найшли и другого; потім — и третего, и четвертого и десятого. Прийшов до воза, тай хвалицца жінці: «от дивись, жінко, які лини познаходив у ріллі! » А жінка каже: -ото такий ти, чоловіче, щасливий. —Потім він каже: « гляди, щоб изварила нам йіх на вечерю. Послі обіда жінка забрала ті лини и пішла до дому.

Він поорав, може, до вечірнього опрога, прийізжал до жінко, дому. Уходить у хату, тай питає жінки: «а що, готова вечеря? » Вона каже: — готова. — Потім насипала. Ото вони посідали вечеряти, - коли він дивицця — аж немає у тій юсці линив, та тоді питає жінки: « а де лини? ти йіх варила, чи ні?. Вона каже: — які лини? — Чоловік: «а тіж, що я виорав. » Жінка: — якіж ти виорав? перехрестись! деж ти бачив, щоб хто у землі виорав лини?! - Чоловік: «Що ти, сучаго сина дочко, кажеш, що я не виорав! А яж тобі дав, щоб ти зварила, — хіба ти забула? » Жінка: — що тобі таке, чоловіче! то ти подумай: чи риба буде жить без води? — Чоловік; «що ти мині. сучого сина дочко, кажеш! » та давай йійі бить. Вона побігла до соцького, привела соцького, росказала: - каже чоловік, що він виорав у землі лини. — Соцький каже: «то він; сукин син, здурів, — звязать його! » Ото и звязали; лежить він звязаний у хаті, а вона побігла до попа, щоб висповідав його. Прийшов піп, начав його сповідать, а він каже: «батюшка, повірьте мині, що я виорав! > Коли вони и захлюпотали у воді у горшку під лавою. А він каже: батюшка, он ще и досі живі! » Піп його тоді книжкою як узяв бить — и голову пробив йому. Потім як висповідав, тай пішов до дому. Послі того мужик обдумався, тай каже: «може, спранді то мині так здалось! »

Ото друга жінка начала дурить чоловіка: вийшла с чоловіком у поле жать и такою притворилась слабою, що чуть-чуть не вмре: Чоловік захлопотавсь—питає йійі: «що тобі таке, жінко? » Вона каже: -ой, мабуть я вмру, чоловіче! вези мене швидче до дому, кілки самогужки вези мене, -може, я видужаю. -Чоловік привъязав воли коло воза, а сам везе йійі. *. Люде дивляцця, тай сміюцця з його. Привіз йійі до дому, а вона каже: - ей, чоловіче: перенеси мене у хату, бо мабуть умру; мабуть я сяду на шию тобі, а ти ти мене перенесеш у хату. -Бін йійі посадив на шиі у себе, уніс йіті у хату. Вона полежала на полу, потім заснула; на другий день почала уже видужувать, а к вечері и виздоровіла.

Третя жінка сказала своєму чоловікові: «йідь у млин, хоч ти панщини ище и не одбув, то завтра одбудеш, - бо немає чого йісти. » Він и послухав йійі—пойіхав у млун. Коли це приходить досятник, питає жінки: «а де чоловік твій? » Вона каже: --пойіхав у млин. — Десятник тоді каже: » ЧОМ же він панщини не одбув? та-же я його и. убъю, як він прийіде. «Коли це, трохи згодом, присилає яконом за ним чоловіка, и яконом похваливсь бить його. — Ото, у вечері уже, прийізжає чоловік из млина, а жінка йому каже: «ей, чоловіче, скрутицця тобі! от яконом буде бить..: Хіба притворись мертвим. * Ото він наче умер; вона його убрала, положила на лаві, тай плаче коло його. Коли це приходить десятник, та побачив, що він лежить мертвий на лаві, та до пана- росказав панові: — •той. пане, чоловік умер, що ви хотіли його бить. Як-би були попобили, то це вам би, пане, булаб пиня: ну, и добре, пане, я зробив, що не пішов за ним у млин. - Та жінка позвала попа, щоб то його ховать. Піп видав цех из церкви; тут зробили труну на його. Ото прийшли сюди його ховать; положили його у труну, винесли на двір, а піп каже: » а що, люде добpi, куди понесем його: чи через город, чи на вкруги? мабуть, несім через город. «А той мертвець устає из домовини та за тим попом: — ось я тобі покажу, як через город носить! що тобі шляху немає, що ти будеш через город нести мене? - Люде порозбігались, а попа він загнав аж у хату.

Потім ті жінки посходились, та одна одни и хвалицця: * я так одурила чоловіка;» а друга каже: «а я лучче;» а третя каже: «ні, я лучче. » Ото кажуть: «ходім до пана, —нехай нас пан розсудить. Прийшли вони до пана, росказали— як було діло и як одурила чоловіка. Тоді пан каже: —подать розок! — Потім до тиєі, що линами обманула чоловіка, каже: —через тебе та чоловікові піп голову пробив, — вибить йіїі! - Ото и дали йій пъятьдесят розок. — Потім до тисі, що йійі віз чоловік самогужки из поля, каже: - из твого чоловіка люде сміялись, що він тебе віз из поля, — и цю вибить! — Положили и цю, дали кілки. А до треті каже: «ти нічого обманула чоловіка: ніякого вреда йому не зробила, хоч за попом він трохи и погнавсь, то то нічого. Тепер же твій буде перстень.