Панська політика

Читайте полный текст украинских народных сказок - Панська політика

У одному панському селі був собі піп. И такий же то

убогий той піп, що— не то що — й шматка свого поля не мае!..

Звісно: з селян що візьмеш? Як гривню, а як дві, то й доб-

ре: з йіх и пан добре драв... Випросив той піп у пана нивку

поля, засівае, та з того й живе: ні руги немае, нічого... Сказано:

бідна церковця у панському селі!

От, одного року, посіяв батюшка на тійнивці гречки— и

вродила йому така гречка, що на все поле! Панську блискав-

ка посмалила, а його рядом -та як перемита! Піп радіе: «Спа-

сибі Богу, буде що Мсти, попаде! » Покликав людей, — люде поел ухали, — звісно, попа вже всяке послуха, — зібрали ту греч-

ку, перевезли и у стіжок на току склали. Шп не налюбуе тию

гречкою! Аж у вечері кличе пан попа до себе в гойті. Приходить

піп до пана, — аж там такий зйізд— ловен двір! Як увійшов у

горниці — аж там панів, панів, що й греблю було б загатить!

Пан того попа вітае: «Ну, щд Батюшка, як ваш хліб? » рос-

питуе. «3 вашойі, каже, пане, ласки, дякувати Богові Мило-

сердному, гречечка уродила гарна! »— «Ну, слава Богу, слава

Богу! » — Піднявся там бенкет: танцюють, у карти гуляють,

пъють... Тільки піп чуе: пани знай пленить про якусь полі-

тику. Слухав він, слухав— ніяк не догадаецця: що воно таке? —

Подали вечерю, посідали, повечеряли; піп подякував панові и

и пішов до дому уже опівночі.

Устав в ранці, та зараз на тік- аж дивицця: на току

стойіть гречка така посмалина та плюскла, що й зерна пут-

нього не вибереш, а його гречки й нема! Де, де гречка? не-

ма!... Він до попаді: «Оце так, попаде! хтось нашу гречку

забрав, а нам привезено такойі, що— Боже мій! а ні, зерна»..

Що тепер його й робить на світі?.. » Журились-журились, ду-

малр-думали, а далі попадя й каже: «Піди панові пожалійся:

вже не хто, як його люде забрали! »

От піп и пішов. Иде по вулиці — та у кожен двір загля-

дас: чи не наглядить де свосйі гречки. Так нема! От він до-

ходить до пана— зирк на панський тік! аж його гречка стойіть

у стіжку зложена... Піп и задувавсь: «Що його робить? як

його панові сказать, що він гречку покрав? ще й з прихода

прожене!.. » Думав-думав, стоячи під дворому а потім махнув

рукою: «Щд буде!...» та й пішов у горниці до пана.

Приходить у горниці. «Здорови були, пане! » Уклонився.

«А! здрастуйте, батюшка! садіцця... » «Не до сидні мині, па-

не! » — каже

пан. «Обход?.!. Це б то, пане, як дасть хто небуть нивц, то потім

побачить, що на тій ниві Бог хліб уродив добрий, та вінвізь-

ме, та той хороший хліб собі поперевозить, а тому перевезе

аби якого?.. То це б то--політика? » — «Політика! > — «Бач!...

Оце спасибі, що сказали! тепер и я знаю, що то за панська

політика... » Та й пішов собі з горниць.

Приходить до дому; попадя питае: «Ну, що— не най-

шов гречки?...» - «Найшов», каже. «А панові пожалівсь?,. » ~-

«Як мині жаліцця, коли сам пан гречку забрав... » - «Оце ли-

хо! не вже таки пан? чи вже йому зарно стало на той си-

жок?.. »— «А хто його зна!.. Тільки забрав... » Попадя як узя-

ла плакать, як узяла лаять!.. «Ми, убогі, та того не зробим,

а він пан, дука, та покрав нашу гречку!.. » А піп йій каже:

«Не плач, жінко! Ми убогі, та не зробим цього, бо ми не

знаемо панськойі політики, а пани у йій кохаюцця! »

Пожурились вони трохи, та й полягали спать. Коли на

другий день прокидаюцця— глянуть на тігі: аж знову йіх греч-

ка стойіть, як и стояла, у стіжок вложена! «Оце, бач, по-

паде- панська політика! » каже піп.