Аудиосказки

Раскраски

Сказки и рассказы

Читательский дневник


©2025 Папины сказки. Внимание! При копировании материалов ссылка на источник обязательна! | Правообладателям

Котик

Котик

Краткое описание

Украинская народная сказка «Котик» впервые опубликована в 1869 году под авторством Ивана Яковлевича Рудченко вовтором выпуске книги «Народные южнорусские сказки». Сказка записана в городе Миргороде , Полтавской губернии со слов А. Рудченкова.

Автор сказки

Украинские народные сказки


Время чтения : 3 минут
Возраст 2-9 лет

Читайте полный текст украинских народных сказок - Котик


в якимсь-то царстві, жив собі чоловік, а у його було три сини. От, як умер батько, зосталася йім худоба: млин, и хлів, и, кіт. « Нум, кажуть, ділицьця. « — «Нум. » От и поділились. Старший же собі узяв млин, середульший —хлів, а найменшому кота дали: «Ти, кажуть, малий, тобі не багато треба! »

От він — нічого вже робить — лежить вже робить - лежить на печі, та давай плакать. А кіт лежить на комені, та й каже: «Пане мій милий, пане мій любий! чого ти плачеш? плакать, що тільки один ти мині достався... А що мині з тебе? » А кіт и каже: «Не плач, дай мині мішок, —— я піду хліба достану тобі и собі.

Узяв кіт мішок, набрав капустяного листя, пішов у хлів, та й положив, де кролі водились; а сам сів, стереже. То це прийде кролик, улізе в мішок, а кіт тоді зза куща, та мішок завъязав и поніс до царя. «Кланяєцця, каже, пан Запічаньский, — прислав подарунок! » То царь подякує гарно извелить насипать у мішок хліба, и грошей дасть. От котик принесе зерно, змелють у братовім млині — и є йім що йісти.

Середульший брат якось и довідався, що котик у його хліві кролів ловить, та й каже: «Слухай, брате, не пускай свого кота в хлів, а то- тільки його и бачив! Сучого сина звірюка, половину кролів видавив... » Пан Запічаньский лежить на печі, та й плаче; а котик и підглядів: «Пане мій любий, пане мій милий, чого ти плачеш? » - «Як же мині не плакать, каже, що так и так: казав брат, що він тебе убъє, щоб кролів не ловив у його хліві. » — « Неплач! каже: усе гаразд буде. »

От, котик и довідався, що царь з дочкою гулятиме біля річки. Прибігає до-дому, та й каже. «Пане мій милий, пане мій любий, ходім до річки! » - « Чого? » - «Та ходім! тобі не знать чого, а ходім! Та роби, каже, те, що я тобі скажу: буде добре тобі и мині. »

От и пішли. Ходять по-над річкою; коли дивицця - и царь уже йде з дочкою. Котик и каже: «Пане мій милий, пане мій любий, скидай сорочку, та скакай у воду и кричи: рятуйте, хто в Бога вірує! » Він сорочку з себе, та в воду... «Рятуйте! » кричить, «рятуйте, хто в Бога вірує! » Царь и почув. А кіт підбігає, та й каже: «То пана Запічаньскаго розбойники обідрали и у воду вкинули... Недай йому загинути! • -

Читают сейчас

Слушают сейчас