
Краткое описание
Украинская народная сказка «Швець и його жінка » впервые опубликована в 1869 году под авторством Ивана Яковлевича Рудченко впервом выпуске книги «Народные южнорусские сказки». Сказка записана в селе Черняков Киевского уезда со слов В.Паенченко.
Автор сказки
Украинские народные сказки
Читайте полный текст украинских народных сказок - Швець и його жінка
Був собі швець и мав жінку, да таку ледачу! До це в жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать; до у вечорі як прийде жінка, до чоловік и питає; скільки нажала? то вона все хвалицця, шо багацько нажала. От бачить чоловік, що вона багацько нажала, да так довго жне, — та взяв дай пішов так над вечор на поле подивицця, що вона там уробила. Коли прийде-аж вона спить, так аж хропе, а очіпок геть де лежить. Він що робить? узяв очіпок сховав да насмолив коси шевскою смолою, дай пішов.
Коли вона як проснулась (уже в ночі) —аж нема очіпка; до голови - аж на голові ріг виріс. «Ох! чи я, чи не я? » Коли прийде до дому—аж нема нікого; вона в двір - ник! А чоловік перебрався уже: очіпок надів, и дойіть корову. А вона й не познала, дай каже: «здорова була, молодице! » Чоловік як глянув на йійі «тю! » каже. Вона—сюди, туди, и заховалась. «Ох, Боже мій! чи яж це, чи не я? Цеж не Наша хата... » Вийшла и давай лічить хати: •оце, каже, попова хата, цеТрохимова, а це - Кушова, а це - сусідина, а це-наша. Та знову-й ник у двір! Чоловік як... да: «тю! » каже: • побий тебе сила Божа, — що ти таке? » Вона тоді - що робить? «Ох же-каже-цеж не я! Що робить! взяла, до в попа там десь у ріпі и заховалась. Ото вже наймички и хваляцця попу, що «щось, кажуть, у нас у ріпі єсть, и все у вечері лякає. » Коли якось, у ночі, десь парубки вкрали, чи його взяли-барана, тай балакають. Один каже: «ХТО його знає — чи воно баран, чи сніп? » Вона тоді на лісу, да -чи сніп, чи баран, будем різать дай йісти. — Вони тоді кинули й барана того, та, на-вдери, а баран тож за ними.
що — де там вони.
От уже поголоска пішла по всьому селу, шо -побий його сила Божа, -- кажуть, у попа в ріпі сидить! » От піп уже изобрав усю громаду виганять того чорта з ріпи. Піп и почав з кадильницею кругом ріпи ходить (молебствія, чи щось почали править), та все співає: «Святий Боже, святий кріпкий, не копай, чорте, ріпки! » Да все ходить та молить. Вона тоді на лісу, да: «чи сніп, чи баран, — будем варить, да йісти! » Люде тоді ол неі, а піп собі: — «побий тебе сила Божа! » кажуть. -- От уже и сам піп став бояцця, и хотів, шоб хто такий знайшовся да вигнав його. Коли тут знайшовсь один чоловік: «я його, каже, вижену. » Да прийшов, гарненько взяв йійі за той ріг, да ціпом, да зробив йійі жінкою, а то вже ціпом, — да надів очипок; дай хотіла (вона) чортом изробицця. Та вже й до діла почала краще брацця. - А то — да йійі був чоловік, котрий йійі вогнав.